Главная » Статьи » "Школа,яка змінить світ"

Ознаки схожості за відсутністю...

Ознаки схожості за відсутністю...
Як не парадоксально, але сучасні шкільні системи різних країн світу
ще більше зближує те, що в них усіх відсутнє. На сьогодні визначилися
надзвичайно важливі елементи, яких немає у сучасних шкільних систе-
мах Світу, але потреба в яких стає все більш нагальною.
Ось ці елементи:
1. ВІДСУТНЯ КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ЦІЛЕЙ щодо розвитку і
виховання учнів.
2. НЕМАЄ чітко визначеної ГОЛОВНОЇ МЕТИ школи щодо вихован-
ня, освіти і розвитку підростаючого покоління.
3. Існуюча система загальної освіти НЕ дає школяру цілісної картини
Світу.
4. Переважна більшість випускників шкіл за роки навчання НЕ зна-
ходить свого життєвого призначення, НЕ здатна зробити точний вибір
своєї професії.
5. В умовах школи діти НЕ набувають достатніх умінь і якостей, які
б давали їм успішно здійснювати найважливішу людську функцію –
спілкування.
6. НЕ звертається достатньо уваги на емоційне самопочуття дітей під
час перебування їх у школі, у процесі їх участі в тій чи іншій діяльності.
7. Діти ПОЗБАВЛЕНІ можливості опановувати навчальні предмети у
індивідуальному темпі.
8. В умовах школи ВІДСУТНЄ природне дитяче середовище, яким є
різновікові дитячо-підлітково-юнацькі групи, колективи.
9. ВІДСУТНЯ цілеспрямована підготовка школярів до найважливі-
шої і надзвичайно складної людської функції, яка очікує кожного з них у
майбутньому – це функція батьківства по відношенню до своїх власних
дітей.
10. До ВІДСУТНІХ або недостатньо представлених у сучасній шкіль-
ній системі елементів треба також віднести:
- зв’язок дітей з природою;
- участь у роботі шкіл фахівців найрізноманітніших сучасних
професій;
- використання основних жанрів мистецтва у розвитку і вихован-
ні дітей і насамперед застосування найбільш синтетичного і найбільш
емоційно-впливового на дітей мистецтва – театру;

- посильна участь у суспільно-корисній діяльності (за особистим ба-
жанням і власним вибором), яка оплачується – або виробнича, або обслу-
говуюча, або дослідницька праця;
- використання екскурсій і мандрівок, у пізнанні учнями оточуючого
їх світу і самих себе тощо.
11. ВІДСУТНЯ необхідна взаємодія між трьома основними чинни-
ками, що формують особистість дитини: сім’єю, дитячими установами
і навколишнім соціальним середовищем (вулиця, подвір’я, транспорт,
магазини тощо).
12. Фактично ВІДСУТНІЙ зв’язок між дитячим садком і початко-
вою школою, між початковою школою і середньою школою, сьогодні
немає цілісної безперервної системи розвитку дитини...
Розглянемо більш докладно елементи, що відсутні у сучасних шкіль-
них системах.
1. ВІДСУТНЯ КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ЦІЛЕЙ щодо розвитку
і виховання учнів. Більш-менш конкретно визначені лише освітні цілі,
досягнення яких у сучасній школі ще якось організовується і їх набуття
дітьми контролюється і фіксується. У той же час сьогодні ніким і ніяк не
визначені ті моральні, етичні, психологічні, емоційні, інтелектуальні, ес-
тетичні, пізнавальні, комунікативні й інші якості, риси, звички, норми по-
ведінки, життєві принципи й установки тощо. Вони не є вродженими, а
формуються у кожної дитини в процесі її зростання і є необхідними скла-
довими сучасної успішної, ефективної, самодостатньої і, врешті-решт,
щасливої людини. У сучасній школі ніхто цілеспрямовано не допомагає
набути школяреві цих найважливіших рис.
На нашу думку, для цього необхідно:
А. Встановити мінімально необхідний (підкреслюємо: мінімальний!)
ПЕРЕЛІК якостей сучасної успішної людини, а також мінімально (під-
креслюємо: мінімально!) достатній РІВЕНЬ розвинутості кожної з цих
рис, набуття яких школі треба забезпечити кожному своєму випускнико-
ві. Усе це набуте у школі стане для молодої людини гарантом її оптималь-
ної самореалізації у подальшому житті. Все це мають бути не загальні
слова про те, якою повинна бути дитина, а чітко визначені критерії.
Б. Розробити детальну методику діагностики кожної такої риси.
В. І головне: треба так побудувати шкільне життя, створити таку
систему обставин і впливів, яка б гарантувала практичне набуття кож-

ним школярем усього визначеного комплексу розвиваючих, виховних і
освітніх цілей і задач.
2. НЕМАЄ чітко визначеної ГОЛОВНОЇ МЕТИ школи щодо вихован-
ня, освіти і розвитку підростаючого покоління.
Доцільно:
Г. Чітко і однозначно визнати, що головною метою школи, її найвищою
ціллю має бути формування у кожного школяра готовності до постійно-
го і різнобічного САМОВДОСКОНАЛЕННЯ. Тільки така готовність до
самовдосконалення може гарантувати оптимальну самореалізацію своєї
особистості кожною людиною, а значить і справжній життєвий успіх. Це
найбільш гуманна мета, яка може бути поставлена перед сучасною шко-
лою. Готова до постійного і різнобічного самовдосконалення людина менше
за інших залежна від зовнішніх обставин, спираючись у всьому головним
чином на власні сили. Вона до мінімуму зводить кількість своїх помилок
і максимально реалізує всі ті можливості, які дає їй життя. Вона макси-
мально реалізує свій особистісний потенціал на користь собі і в інтересах
усього суспільства.
Ґ. Точно встановити для кожної вікової категорії школярів перелік
особистісних властивостей і вмінь, а також рівень їх сформованості, які
гарантують наявність на мінімально необхідному рівні готовність до
самовдосконалення. Одночасно має бути розроблена чітка система діа-
гностики кожної з визначених рис.
Д. Побудувати освітній процес так, щоб усі загальноосвітні навчальні
предмети були лише засобом, за допомогою якого кожен учень насамперед
вивчає свою власну особистість і вчиться її постійно удосконалюва-
ти. Це передбачає спрямування загальноосвітнього навчання насамперед
на глибоке і різнобічне вивчення головного об’єкту, яким є сама дитина, її
власна особистість. Це має забезпечуватися не за рахунок змісту загаль-
ноосвітніх предметів, а за допомогою форм, методів і засобів організації
навчання дітей. Така опора на форми і засоби не виключає введення спеці-
альних навчальних предметів, спрямованих безпосередньо на формування
у дітей готовності до самовдосконалення. Підкреслюємо ще раз: вивчення
школярами загальноосвітніх предметів треба розглядати лише як засіб
для досягнення головної мети школи – навчанню і привчанню учнів до по-
стійного і різнобічного САМОВДОСКОНАЛЕННЯ. Необхідно зазначити,
що досягнення учнем високого рівня САМОВДОСКОНАЛЕННЯ гарантує
йому, крім усього іншого, точне і своєчасне визначення свого життєвого
призначення.

Е. В умовах школи надати можливість кожному школяреві брати
участь у найрізноманітніших за змістом і формою видах діяльності,
оскільки самовдосконалення розпочинається і постійно живиться само-
вивченням, самоаналізом, самоусвідомленням. Тільки через різноманіт-
ну діяльність може відбуватися різнобічне самопізнання учня. (Загаль-
ноосвітня діяльність, а точніше – діяльність по засвоєнню інформації,
займає у сучасного школяра стільки часу, що на всі інші численні види
діяльності часу майже не залишається. )
3. Існуюча система загальної освіти НЕ дає учням цілісного бачення
навколишнього Світу. Відірвані, відокремлені один від одного шкільні
навчальні предмети не сприяють формуванню в учнів цілісної картини
Світу, хоча людський розум підсвідомо намагається всі набуті знання і
уявлення про навколишній світ пов’язати між собою і утворити цілісну
картину, цілісну систему.
Цілісне сприйняття Світу (природного, соціального, культурного) дає
школяреві можливість своєчасно і точно знайти своє місце в цьому Світі,
правильно визначити власний життєвий шлях, правильно реагувати на
різні життєві обставини, а значить і повноцінно реалізовувати свій осо-
бистісний потенціал. Цілісне бачення Світу допомагає швидше і міцніше
засвоювати будь-яку нову інформацію, знаходячи їй своє місце серед уже
сформованих знань.
Сучасна система освіти НЕ може досягти виконання цієї мети.
Доцільно:
Є. Побудувати загальноосвітній процес у школі, як єдиний суцільний
курс з п’яти паралельних, ІНТЕГРОВАНИХ між собою предметів:
історії наук,
історії техніки,
історії соціальних перетворень,
історії мистецтв,
історії релігій і філософій,
а також рідної мови та іноземних мов.
Найбільш природний процес пізнання Світу школярами – це відтво-
рення ними того шляху, яким людство йшло в пізнанні Світу. Набуття
знань, раніше накопичених людством, слід засвоювати в певній послідов-
ності: історичній та хронологічній, але з усвідомленням тих взаємозалеж-
ностей, які впливали одна на одну і визначали саме таку послідовність
відкриттів, змін, процесів, перетворень. Цей інтегрований курс з п’яти

історій дає можливість учням сприйняти увесь навколишній Світ як ці-
лісне явище. Таке бачення Світу дає можливість учню кожну нову інфор-
мацію „вставляти” в систему координат такого цілісного сприйняття
Світу, що забезпечує учневі глибоке усвідомлення і міцне засвоєння будь-
якої нової інформації.
4. Переважна більшість випускників шкіл за роки навчання НЕ зна-
ходить свого життєвого призначення, НЕ здатна зробити точний вибір
своєї професії, хоча це чи не найголовніша задача, яку школа має допо-
могти вирішити кожному своєму учневі. Від того, наскільки своєчасно і
точно буде зроблено цей вибір, залежить доля, життєвий успіх людини,
її здатність реалізувати свій особистісний потенціал на користь собі і
суспільству.
Доцільно:
Ж. Щоб у школі діяла спеціальна служба, яка б опікувалася питан-
нями професійного визначення кожного школяра, а також питаннями
попередньої підготовки до обраної справи, встановленню зв’язків з від-
повідними фахівцями, установами, підприємствами, фірмами тощо, яка
б відповідала за кожного випускника школи щодо його подальшого профе-
сійного навчання і працевлаштування.
З. Побудувати навчально-виховний процес у школі, як постійно „кон-
центрований” пошук життєвого призначення кожного учня. Цей пошук
передбачає, як уже зазначалося вище, надання можливості кожній дитині
брати участь у щонайрізноманітніших видах діяльності. Щодня багато-
разово залучати школярів до самоспостереження, самоаналізу, самоусві-
домлення своїх вражень, почуттів, бажань, думок, які виникають щоразу
„до”, „у перебігу” і „після” участі в тій чи іншій діяльності. Потрібна спе-
ціальна система самоопитування і самовивчення, як індивідуальна, так і
групова. І ця робота школярів по їх самоспостереженню і самоусвідомлен-
ню має вважатися не менш важливою справою, ніж вивчення будь-якого
загальноосвітнього навчального предмету. Виділення часу на цю роботу
учня над собою має бути пріоритетними і достатнім.
За умов таких цілеспрямованих, постійних і різнобічних зусиль кожен
школяр задовго до закінчення школи зможе точно визначитися зі своїм
життєвим професійним призначенням.
И. Ще до завершення навчання у школі кожен учень за допомогою шкіль-
ної служби профпідготовки та інших фахівців має розпочати активну
підготовку до суто професійної діяльності, яка полягатиме у тому, щоб:

- встановлювати і підтримувати зв’язки з відповідними фахівцями,
установами, підприємствами для більш повного ознайомлення зі своєю
майбутньою професією;
- цілеспрямовано розвивати ті здібності і якості, які особливо важли-
ві у даній професії;
- набувати відповідних теоретичних знань;
- вести пошук робочого місця або навчального закладу для подальшої
реалізації своїх професійних прагнень після закінчення школи.
5. В умовах школи діти НЕ набувають достатніх умінь і якостей,
які б давали їм успішно здійснювати найважливішу людську функцію
– спілкування.
Доцільно:
І. Організувати шкільне життя таким чином, щоб діти постійно
включалися в різноманітні види співпраці, різнобічної допомоги один одно-
му, які б будувалися виключно на засадах доброзичливості та радості.
Ї. Побудувати шкільне життя дітей як постійну співпрацю їх між
собою. Ця співпраця має бути організована на засадах чергування між ді-
тьми функцій лідера і виконавця.
Й. Впровадити спеціальні заняття-тренінги щодо закріплення нави-
чок позитивного спілкування з різними партнерами, за різних обставин, а
також для формування готовності до успішного виконання функцій і ліде-
ра, і виконавця. Все це має привчити школярів до постійного і різнобічного
САМОВДОСКОНАЛЕННЯ (самоконтролю, самоаналізу і самокорекції)
своїх комунікативних умінь.
6. НЕ звертається достатньо уваги на емоційне самопочуття дітей під
час перебування їх у школі, у процесі їх участі в тій чи іншій діяльності.
Доцільно:
К. Побудувати навчально-вихований процес таким чином, щоб голов-
ним критерієм оцінки діяльності школи з боку самих учнів, їх батьків,
педагогів, органів управління освітою був не рівень знань учнів, а стан
емоційного самопочуття школярів. Для цього мають систематично
проводитися спеціальні і незалежні дослідження кожної школи і кожного
школяра.
Усі діти можуть бути щасливими вже сьогодні, завтра і назавжди!
Своє життя, насамперед шкільне, діти мають сприймати, як реальний
процес проживання щастя. Для переважної більшості сучасних демокра-
тичних держав, у тому числі для України, це цілком реально. Реально вже

сьогодні побудувати навчально-виховний процес у школі таким чином,
щоб він однозначно сприймався кожною дитиною, як щасливе життя.
Переживання радості від кожного моменту шкільного життя, від про-
цесу гри, навчання, праці, спілкування, надання допомоги та її одержання,
від перемог над собою – все це сьогодні може стати постійною реальніс-
тю для кожного школяра в кожній школі. Діти мають жити в стані по-
стійного переживання радості та постійного очікування наступної
радості.
Л. Школа буде супроводжувати і підтримувати кожного свого випуск-
ника і після формального закінчення школи, роблячи це особливо уважно
в перші роки. Відчуття захищеності – одна з головних передумов, які
потрібні людині для сприйняття себе щасливою. Знати про те, що ви-
пускники знаходяться під міцним захистом школи, потрібно школярам
різного віку. Усвідомлення того, що про тебе будуть піклуватися і у май-
бутньому, робить повсякденне життя впевненішим і щасливішим.
7. Діти ПОЗБАВЛЕНІ можливості опановувати навчальні предмети
в індивідуальному темпі. Засвоєння учнем тієї чи іншої дисципліни має
проходити разом з усім класом-групою і в темпі, який визначено відпо-
відними навчальними програмами і планами, шкільним розкладом тощо.
Школярі, навіть старших класів, НЕ мають можливості “рухатися” по всіх
чи окремих навчальних предметах швидше або повільніше, відповідно до
власних інтересів, уподобань, здібностей тощо.
Доцільно:
М. Створити навчально-виховну систему, яка дасть можливість
кожному учневі рухатися у всіх напрямках свого розвитку в оптимальному
для себе темпі протягом усього періоду навчання у школі. Тривалість
опанування шкільних програм кожним конкретним учнем може бути
різною. Різним (індивідуальним!) може бути і загальний термін навчання
дітей у школі!
8. В умовах школи ВІДСУТНЄ природне дитяче середовище, яким є
різновікові дитячо-підлітково-юнацькі групи, колективи. Саме в такому
різновіковому дитячому середовищі людство зростало сотні тисяч років.
Лише в останні 50-100 років соціальна структура суспільства, а разом з
ним і дитяче середовище, зазнало суттєвих змін. Повсюдно зменшилась
кількість багатодітних сімей, спільне проживання кількох споріднених
сімей.
Наукові і соціально-економічні здобутки людства за цей історичний
період багато чого додали позитивного, але все це не здатне замінити ви-

ховні і розвивальні можливості різновікового (природного!) дитячого
середовища.
Н. Будувати первинні і загальні шкільні колективи на засадах родин-
них стосунків, а це передбачає різновіковий склад шкільних колективів.
9. ВІДСУТНЯ цілеспрямована підготовка школярів до найважливішої
і надзвичайно складної людської функції, яка очікує кожного з них у май-
бутньому – це функція батьківства по відношенню до власних дітей. Ця
готовність передбачає, не тільки здатність найкращим чином допомагати
власній дитині розвивати і реалізовувати свій особистісний потенціал, а
й одержувати за допомогою дитини максимальну кількість позитивних
емоцій і стимулів для самовдосконалення.
Доцільно:
О. Організовувати значну частину діяльності учнів у школі в умовах
різновікових дитячих колективів на засадах персональної і групової взає-
модопомоги, як допомоги старших дітей молодшим, так і молодших
старшим.
П. Систематично залучати школярів до догляду за дітьми наймолод-
шого віку, у тому числі і немовлят в умовах спеціальних центрів матері і
дитини. (Сьогодні нерідко доросла жінка, дорослий чоловік вперше беруть
на руки немовля у пологовому будинку. І цим немовлям є їх власна дитина.
Хоча доведено, що піклування про немовля надзвичайно бажано для під-
літків і навіть молодших дітей. Це корисно їм з багатьох точок зору, у
тому числі для формування в них почуттів і внутрішніх установок щодо
їх майбутнього материнства і батьківства).
Р. Забезпечувати безперервне супроводження (психологічне, педаго-
гічне, медичне, соціальне) кожної дитини з моменту її народження (і на-
віть раніше!) і до набуття нею дійсної дорослості, самостійності (до здо-
буття певної професії і відповідного працевлаштування), включивши для
цього у структури шкіл відповідні підрозділи і фахівців.
Якщо зазначені вище елементи „А-Р” впровадити у роботу сучасної
школи, то діюча сьогодні класно-урочна система трансформується у прин-
ципово іншу навчально-виховну систему. Цю нову навчально-виховну
систему автор назвав ТрейЛі. Опису цієї системи присвячена більша час-
тина даної книги.

 

 

Категория: "Школа,яка змінить світ" | Добавил: nightanja (16.03.2015)
Просмотров: 660 | Теги: школа | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar