Главная » Статьи » "Школа,яка змінить світ"

Головний резерв людства

Головний резерв людства

Суспільство, держава – це насамперед люди, громадяни.
Рівень розвинутості сучасного суспільства визначається рівнем роз-
винутості його членів – конкретних людей.
Потенціал кожної людини і сама спроможність людини щодо реалізації
цього потенціалу закладається в дитинстві. Саме в тому віці, коли людина
здатна активно розвиватися, глибоко і різнобічно удосконалюватися.
Доросла людина не здатна суттєво покращувати свої можливості.
Це закон природи. Вона фактично може тільки накопичувати життєвий
досвід, але здібності, які необхідні для надбання цього досвіду, а також
якості і вміння щодо ефективного використання цього досвіду теж фор-
муються в дитинстві.
Продуктивність людини, її користь для держави, суспільства і для са-
мої себе, її трудовий потенціал і громадська користь визначаються насам-
перед рівнем вихованості, освіченості і розвинутості – від усього того,
що формується в дитячому і підлітковому віці. А це формування відбува-
ється насамперед в умовах сім’ї і навчально-виховних закладів, які, спів-
працюючи між собою, мають утворювати СИСТЕМУ ВИХОВАННЯ.
Більш досконала СИСТЕМА ВИХОВАННЯ дітей дає державі більш
розвинутих (більш досконалих) особистостей. Об’єднання продуктивних
сил окремих громадян визначає продуктивність самої держави та рівень
її розвитку. Чим розвиненіші громадяни, тим більше розвинута сама дер-
жава. Відповідно, чим більш досконала СИСТЕМА ВИХОВАННЯ дітей,
тим більш досконале те суспільство, в якому діють громадяни, виховані
цією системою.
Через розв’язання проблем у системі виховання відбувається
розв’язання проблем у всіх куточках суспільства. Через удосконалення
системи виховання удосконалюються всі складові частини цього суспіль-
ства: промислове виробництво, сільське господарство, сфера обслугову-
вання, соціальний захист населення, наука, мистецтво, спорт, транспорт-
на інфраструктура, збереження навколишнього середовища тощо. Проте
кожна конкретна справа робиться цілком конкретними людьми. А ці
конкретні люди й утворюють конкретне суспільство, конкретну державу,
розвиток якої і залежить від рівня розвитку цих конкретних людей, які
формувались в умовах певної ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ.
Крім розвитку держави, суспільства, тут є ще більш важливий ас-
пект – він стосується добробуту, успіху, щастя окремо взятих людей. Міра

успіху, щастя конкретної людини теж визначається ВИХОВНОЮ СИСТЕ-
МОЮ, через яку вона пройшла у дитинстві. Від того, наскільки об’ємно і
різнобічно у людині розвинуто її особистісний потенціал, наскільки вона
готова до реалізації цього потенціалу, залежить її життєвий успіх, її мате-
ріальний стан і емоційне самопочуття. Все це закладається в дитинстві!
Можливості дітей безмежні!
Реальні можливості дітей, їх особистісний потенціал незрівнянно
більший за норми, які визначені сьогодні як офіційні.
Значної частини цих можливостей ми не даємо дітям ані набути, ані
реалізувати.
Дитинство – це той відрізок життєвого шляху, де закладається успіх і
щастя людини, а зрештою – благополуччя всього суспільства. Сьогодні і
для людей, і для суспільства це період втрачених можливостей. У дитин-
стві сьогодні втрачається більша частина продуктивних сил кожної окре-
мої людини і суспільства в цілому!
У сучасному світі, в тому числі й у найбільш розвинутих країнах, діє
стара, неефективна, вже багато в чому помилкова система розвитку, осві-
ти і виховання дітей, підлітків і юнацтва.
Сьогодні цілком реально створити принципово нову БЕЗПЕРЕРВНУ
державно-громадську систему РОЗВИТКУ, ВИХОВАННЯ і ОСВІТИ під-
ростаючих поколінь. Ця система допоможе всім дітям різнобічно ВИ-
ЯВИТИ, оптимально РОЗВИНУТИ і максимально РЕАЛІЗУВАТИ свій
людський особистісний потенціал. Така нова система здатна в кілька
разів підвищити потенціал кожної особистості порівняно з нині діючою
системою.
Хоча нова навчально-вихована система значно складніша за своїм ме-
ханізмом від сучасної класно-урочної системи, але її педагогічні можли-
вості незрівнянно вищі! Як наслідок, незрівнянно вищими стануть темпи
розвитку країни, яка її масово запровадить у своїх школах. Прискорення
суспільно-державного розвитку можуть бути грандіозні! До того ж, впро-
вадити цю систему можна в досить короткі терміни, але за умов відповід-
ної державної підтримки.
Чому досі в жодній країні світу не розпочався процес перетворення
старої шкільної системи на нову?
Чому в сучасній історії ще не було держави, яка б визнала справу ви-
ховання підростаючих поколінь найголовнішим напрямком своєї діяль-
ності, адже одним таким зусиллям вона могла б переможно вирішувати

безліч усіх інших проблем суспільства, досягаючи дивовижного приско-
рення у своєму розвитку?
Причин тут кілька:
1. Відсутність діючої альтернативи. Щоб переконати політиків, чи-
новників, громадськість, потрібен хоча б один функціонуючий „екземп-
ляр” такої нової школи, що вражав би всіх реальними результатами, які
можна було б побачити на власні очі.
2. Особливості людської психології. Міцно сформовані умовні реф-
лекси, стереотипи уявлень про школу і виховання. Всі пройшли через зви-
чайну школу і нічого іншого не бачили. Таку ж саму школу пройшли всі
знайомі та друзі, а ще раніше – батьки, бабусі, дідусі. Переважна більшість
вважає, що вони виросли нормальними людьми і успішних та щасливих
серед них не мало.
3. Тривале очікування результатів. Спроби щось удосконалювати
у сфері виховання підростаючих поколінь не приваблюють ні політиків,
ні чиновників ще тому, що можливі результати, а значить і морально-
політичні „дивіденди” від своїх зусиль вони зможуть одержати не скоро.
У той же час їм постійно „стукають у двері” хай і не такі масштабні, але
достатньо „прибуткові” і „політично коштовні” справи.
4. Відсутність дитячого лобі. Якщо запропонувати дітям висловити
своє ставлення до сучасної шкільної системи, то відразу буде зрозуміла
необхідність її докорінної реорганізації. Але діти не є соціально впли-
вовою і політично вагомою частиною суспільства, тому до них мало хто
прислухається, а тим більше відстоює їх інтереси.
У будь-якій країні є безліч дуже важливих поточних загальнодержав-
них задач. Цілком очевидно, що всі вони важливі, а деякі – першочергові!
Але, незважаючи на всю актуальність та масштабність тієї чи іншої задачі,
на потужність лобі, яке стоїть за кожною з цих задач, необхідно абсолют-
но однозначно визначити на загальнодержавному рівні: головна задача в
країні – розвиток, виховання і освіта підростаючих поколінь. Усі інші
державні питання, задачі, програми, плани і прагнення порівняно з цим
є другорядними.
Більше того, цьому першочерговому напрямку мають бути повністю
підпорядковані всі інші задачі суспільного і державного розвитку. Цін-
ність кожної з них має визначатися насамперед їх користю у розв’язанні
саме цієї головної задачі.

Якщо за певних обставин поряд із цією головною державною задачею
з’явиться якась інша задача приблизно з таким саме статусом “головної”
або “надважливої”, то задача виховання підростаючих поколінь буде від-
сунута з провідної позиції. Проблема виховання підростаючих поколінь
не викликає відчуття надзвичайності і терміновості, результати її вирі-
шення неможливо відразу побачити в успіхах або недоліках інших проце-
сів суспільного життя, хоча всі вони безпосередньо пов’язані саме з цією
проблемою і залежать від неї більше, ніж від будь-чого іншого. Усе визна-
чають конкретні люди! Ефективність їх дій залежить від того, як вони
були виховані, освічені і розвинуті у дитинстві! Тому в суспільстві, дер-
жаві має бути гранично чітка і безкомпромісна позиція: виховання, освіта
і розвиток підростаючих поколінь – ЄДИНА головна мета у державно-
суспільному будівництві України.
Лише така категоричність у висуванні головної мети і ставленні до
неї забезпечить створення нової системи освіти найкращим чином, у по-
вному обсязі і в стислі терміни. Тільки тоді стане реальністю небачений
раніше і неможливий за будь-яких інших умов темп розвитку держави і
суспільства!
Треба чітко усвідомити, що впровадження якісно нової шкільної сис-
теми призведе до двох головних результатів:
По-перше, почнеться найпотужніший підйом з усіх напрямків дер-
жавного і суспільного будівництва і країни в цілому, адже на всіх ділян-
ках суспільно-державного життя все визначають конкретні люди. А їхня
спроможність діяти якнайкращим чином залежить від системи освіти,
виховання і розвитку, яка формувала їх індивідуальний потенціал у ди-
тинстві, в період становлення їх особистості! Процес державного розвит-
ку дедалі прискорюватиметься і ставатиме все більш потужним з при-
ходом у суспільно-громадське життя все нових і нових молодих поколінь,
які пройшли через нову систему виховання. Рівень розвитку цих молодих
людей буде незрівнянно вищим: і з точки зору інтелектуального, і психіч-
ного, і фізичного розвитку, і з точки зору моральної і емоційно-вольової
вихованості, і з точки зору професійної і загальнокультурної освіченості.
По-друге, і це головне, повноцінно реалізуючи свій величезний осо-
бистісний потенціал, розвинутий завдяки якісно новій системі виховання
підростаючих поколінь, нові покоління будуть отримувати від життя мак-
симальне моральне, духовне і матеріальне задоволення. Вони будуть усві-
домлювати і відчувати себе по-справжньому ЩАСЛИВИМИ людьми.

Недостатність розвитку підростаючих поколінь характерна сьогодні
для всіх без винятку країн світу.
Реальна вартість цих втрат з економічної точки зору в сотні разів пе-
ревищує ціну всіх корисних копалин, разом узятих!
Більшість країн світу і людська цивілізація в цілому наближається до
тієї межі, за якою благополуччя суспільства і його прогрес будуть визна-
чатися в першу чергу його спроможністю використовувати цей величез-
ний потенціал продуктивних сил, який закладено у природі людини.
Величезні продуктивні сили сьогодні втрачаються внаслідок недо-
статньої уваги до розвитку підростаючих поколінь!
ДІТИ – понад усе! Ця очевидна істина має стати провідною зіркою
для всіх державних органів управління – загальнодержавних та регіо-
нальних – і для всього нашого суспільства в цілому. Саме таке визначен-
ня пріоритетів має стати міцною загальною громадською думкою! Стати
НАЦІОНАЛЬНОЮ ІДЕЄЮ УКРАЇНИ!
Нове суспільно-державне ставлення до проблеми виховання підрос-
таючих поколінь, а також перехід на якісно нову систему виховання від-
будеться неодмінно! Це обов’язкова сходинка у розвитку людської цивілі-
зації, яку оминути або „перестрибнути” неможливо.
Яка країна першою скористається найпотужнішою силою суспільно-
го розвитку, прихованою у вихованні підростаючих поколінь?
ХТО ПОЧНЕ РАНІШЕ?!

Категория: "Школа,яка змінить світ" | Добавил: nightanja (18.03.2015)
Просмотров: 573 | Теги: виховна система, школа, Система виховання дітей | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0