Главная » Статьи » "Школа,яка змінить світ"

Обов’язкова (базова) частина змісту освіти, виховання, розвитку.

5.Обов’язкова (базова) частина змісту освіти, виховання, розвитку.

Бажає того людина чи ні, усвідомлює вона це чи ні, але її життєдіяль-
ність визначається об’єктивними вимогами суспільства, навколишнього
соціального середовища.
Ці вимоги можуть бути як прямими (державні, юридичні закони), так
і опосередкованими (традиції, звичаї тощо).
Ці вимоги суспільства (громади, соціуму) з моменту народження лю-
дини і в процесі становлення її особистості перетворюються в її внутріш-
ній план, усвідомлюються самою людиною як життєва необхідність.
Таких життєвих необхідностей або вимог суспільства до людини чо-
тири. Тобто кожну людину в житті очікує 4 об’єктивно обумовлені види
життєдіяльності:
А. Праця
Б. Спілкування
В. Створення сім’ї і життя в сім’ї
Г. Самовдосконалення.
Ці 4 види (або сфери) життєдіяльності людини складають разом увесь
життєвий “простір” людини. П’ятого не дано!
Сама можливість існування людини в природі, як виду живої істоти,
вимагає від неї:
А. ПРАЦЮВАТИ. Суспільству потрібно постійно відтворювати ре-
сурси, які витрачаються на задоволення життєвих потреб цього суспіль-
ства, кожного її члена. Інакше це суспільство просто загине.
Б. СПІЛКУВАТИСЯ в необхідній кількості для задоволення та само-
вдосконалення, а також і протидіяти стихійним силам природи люди мо-
жуть тільки спільно.

В. СТВОРЮВАТИ СІМ’Ю і ЖИТИ В СІМ’Ї. Сім’я – це найбільш про-
дуктивна форма для постійного відновлення людиною своїх фізичних і
духовних сил. Це також найбільш прийнятна для суспільства форма з від-
новлення людських ресурсів (народження і виховання нових людей, но-
вих членів сім’ї).
Г. САМОВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ. Хочемо ми цього чи ні, усвідом-
люємо ми це чи ні, але робота над собою у вигляді різноманітних оцінок і
самооцінок, критичних або схвальних зауважень стосовно себе чи когось
іншого, різні самозаборони, самозаохочення тощо – це безперервний про-
цес, який відбувається у кожної людини. На жаль, переважна більшість
людей не „побудувала” в собі цей внутрішній процес до рівня повноцінно-
го САМОВДОСКОНАЛЕННЯ. Людські можливості надзвичайні, але ми
не здатні реалізувати їх саме тому, що в дитинстві нас не навчили головно-
му людському умінню – умінню САМОВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ. А саме
ця здатність обумовлює успішність виконання людиною трьох попередніх
вимог суспільства – працювати, спілкуватися, створювати сім’ю і жити в
сім’ї (А, Б, В). Чим краще сформована у людини готовність до самовдоско-
налення, тим успішніше вона працює, спілкується, будує сімейне життя.
Досконалості немає меж! Але готовність до постійного і різнобічно-
го самовдосконалення найкращим чином можна сформувати лише в ди-
тинстві. Тільки в дитинстві можливо розвинути цю здатність до макси-
мального рівня. Тільки в дитинстві можливо сформувати цю готовність
до рівня міцного рефлексу, який діє постійно, без будь-яких „нагадувань”
і „підштовхувань”, не вимагаючи від самої людини вольових зусиль, щоб
здійснити ту чи іншу дію, спрямовану на самовдосконалення. Цей про-
цес самопокращення стає постійним, безперервним. Він стає міцною
звичкою і від самої людини не вимагає „самопримусу”, а протікає вільно,
природно.
Повноцінно сформована готовність до самовдосконалення дає мож-
ливість людині постійно збільшувати свій особистісний і професійний
потенціал, збільшуючи своє власне благополуччя і свій внесок у розвиток
всього суспільства: суспільству для розвитку необхідно, щоб розвивалися
його члени. Таким чином, від того, як суспільство через свою систему ви-
ховання підростаючих поколінь формує у своїх громадян готовність до
самовдосконалення, а потім створює їм умови для реалізації їх потреби у
постійному і різнобічному самовдосконаленні, залежить життєздатність і

успішність самого суспільства як особливої динамічної системи, що існує
у природі.
Таким чином, шляхом суспільно-логічного аналізу ми визначили 4
сфери життя людини або 4 види життєдіяльності, до яких цілеспрямо-
вано треба готувати підростаючі покоління і кожну конкретну дитину!
Ці 4 види життєдіяльності людини визначають ті 4 напрямки, за якими
необхідно дітей виховувати, освічувати і розвивати, оскільки повноцінна
готовність людини саме до цих 4 видів життєдіяльності і робить її успіш-
ною та щасливою людиною!
Цілком закономірно, що ці 4 напрямки життєдіяльності людини пов-
ністю співпадають з чотирма загальновизнаними ІНСТИНКТАМИ люди-
ни (вродженими рефлексами), які досліджені ще І. П. Павловим. А саме:
А. ПОБУТОВИЙ ІНСТИНКТ (ще має назву “харчовий інстинкт”),
який передбачає насамперед потребу людини в їжі і теплі (одяг, житло),
і чого в готовому вигляді і в достатній кількості у природі немає. Щоб за-
безпечити ці свої фізіологічні потреби, людина змушена ПРАЦЮВАТИ.
(Зрозуміло, що це спрощене пояснення. У сучасному суспільстві процес за-
доволення цих потреб людини має значно складніший механізм, але сут-
ність його залишається незмінною: людині треба працювати для задово-
лення своїх потреб, насамперед фізіологічних.)
Б. ІНСТИНКТ СТАДНОСТІ (або „комунікативний інстинкт”, або
його ще називають „оборонний”), який обумовлює потребу у спільних зу-
силлях людей протистояти силам природи, а також у необхідності забез-
печити себе у потрібній кількості їжею, житлом, теплом тощо. Здобути
це можливо тільки за умов спільної діяльності людей, а це ставить їх пе-
ред необхідністю СПІЛКУВАТИСЯ.
В. ІНСТИНКТ ПРОДОВЖЕННЯ РОДУ складається з двох самостій-
них інстинктів – СТАТЕВОГО і БАТЬКІВСЬКОГО. Як доведено всією іс-
торією людства, найкращою формою задоволення цих потреб (інстинк-
тів) є сім’я. Тому СТВОРЕННЯ СІМ’Ї (на певному етапі розвитку кожної
окремої людини) та її ЖИТТЯ В СІМ’Ї є об’єктивною необхідністю. Крім
того, сім’я є не тільки найкращою формою відтворення людини як біоло-
гічного виду в природі (народження і зростання нових поколінь), а також є
найкращим засобом постійного відновлення фізичних, психічних, емоцій-
них сил людини.

Г. ІНСТИНКТ САМОЗБЕРЕЖЕННЯ (або „орієнтувальні реакції”)
включає в себе вроджені рефлекси, на основі яких людина здійснює діяль-
ність по задоволенню всіх інших інстинктів. Тобто всі інші інстинкти
виступають лише в ролі стимулів у той час, як реалізація та їх задово-
лення здійснюються саме за допомогою цих орієнтувальних реакцій. Успіш-
ність задоволення людських інстинктів, а в кінцевому підсумку – ЖИТ-
ТЄВИЙ УСПІХ людини, знаходиться у прямій залежності від міри вияву,
ступеню розвитку саме рефлексів, реакцій, що відносяться до інстинкту
самозбереження. Свідомо чи підсвідомо, активно чи пасивно, правильно чи
помилково, але кожна людина змінює, розвиває в собі ці рефлекси, тобто
САМОВДОСКОНАЛЮЄТЬСЯ. Від ефективності цієї роботи над собою
визначально залежить ЖИТТЄВИЙ УСПІХ людини, її здатність бути
ЩАСЛИВОЮ. Від міри удосконалення людиною своєї готовності до успіш-
ної праці, успішного спілкування, успішного сімейного життя залежить її
успіх у кожній з цих 3 сфер життя і життя в цілому.
Таким чином, і суспільство, і вроджені інстинкти вимагають від
людини:
ПРАЦЮВАТИ = А = побутовий інстинкт
СПІЛКУВАТИСЯ = Б = інстинкт стадності
СТВОРЮВАТИ СІМ’Ю = В = інстинкт продовження роду
САМОВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ = Г = інстинкт самозбереження
Як зазначалось вище, міра готовності людини до САМОВДОСКОНА-
ЛЕННЯ визначає міру її готовності до здійснення трьох інших видів жит-
тєдіяльності: до праці, до спілкування, до сімейного життя. Саме тому слід
розглядати САМОВДОСКОНАЛЕННЯ як основ-
ний напрямок розвитку, освіти і виховання
підростаючих поколінь. Схематично ця думка
може бути зображена у вигляді кола, площа якого
поділена на 4 частини вписаним рівностороннім
трикутником, де центральне і найбільше за пло-
щею місце належить трикутнику, який і символі-
зує собою самовдосконалення (схема 1).

Чітко визначилися 4 напрямки підготовки дітей до життя (схема 2), а
саме:
А далі постає питання: в чому саме полягає підготовка дітей до цих
4 видів життєдіяльності?
Щоб відповісти на це питання, треба зробити аналіз структури будь-
якої людської діяльності. Людська діяльність теж поділяється на 4 сфери
або складові частини, або напрямки. Ось вони:
1. ФІЗИЧНИЙ. Для здійснення будь-якої діяльності потрібна сама лю-
дина як матеріальне явище, як жива істота зі своєю кістково-м’язовою сис-
темою, системою травлення, серцево-судинною системою тощо. Висновок:
для здійснення діяльності необхідно, щоб людина мала певний фізичний
розвиток і певний рівень здоров’я. Від міри фізичного розвитку людини
залежить успішність виконання нею кожної з 4 видів життєдіяльності.
2. ЗАГАЛЬНОПСИХІЧНИЙ. У будь-якій діяльності людини
обов’язково беруть участь її загальні (базові) психічні процеси або здіб-
ності: увага, сприйняття, пам’ять, мислення, уява. Висновок: необхідною
умовою здійснення людиною потрібної їй діяльності є участь у цьому
процесі базових здібностей людини. Чим краще у людини розвинуті ці
здібності, тим якісніше вона буде виконувати всі 4 види життєдіяльності.
3. Сили і спрямованість ЕМОЦІЙНО-ЧУТТЄВИХ переживань, а та-
кож СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ і СВІТУ або МОРАЛЬНО-ЕТИЧНА вихова-
ність, а ще точніше – МОРАЛЬНО-ЕМОЦІЙНА вихованість. Де „МО-
РАЛЬНО” – визначає „колір” або спрямованість емоції, а „ЕМОЦІЙНА”
– силу емоції. Це настільки складне людське явище, що для нього навіть
важко дібрати адекватну назву, термін. До всього, що людина робить, що
її оточує, вона має певне ставлення, у тому числі до себе. До кожної своєї
дії у людини є певні мотиви, до всього, що вона бачить, чує, у неї виникає
певне емоційне забарвлення. Різна діяльність викликає у людини, так би
мовити, різний „колір” емоцій, але і переживаються людиною ці емоції
з різною силою. Тому від сформованості у дітей тих чи інших життєвих

цінностей (насамперед моральних, етичних), прагнень, установок, по-
треб, мрій, переконань, смаків, інтересів тощо, а також від розвитку сили
емоційних виявів залежить ставлення людини до кожної конкретної ді-
яльності, яку вона виконує, що впливає на швидкість і якість виконання
цієї діяльності. Від правильності, різноманітності і глибини вихованості
у людини життєвих цінностей залежить загальна спрямованість її жит-
тя, глибина і різноманітність її чуттєво-емоційних переживань, можли-
вість сприйняття себе на емоційно-чуттєвому рівні щасливою людиною.
Емоційно-чуттєві переживання людини – це, з одного боку, чи не най-
складніший процес серед усіх життєвих процесів людини, а з іншого боку,
– це найважливіший процес у структурі будь-якої діяльності людини. Від
емоційного ставлення людини до тієї чи іншої діяльності, від забарвлення
і сили емоцій у людини відносно тієї чи іншої діяльності залежить і якість,
і швидкість виконання цієї діяльності або взагалі відмова людини вико-
нувати певні дії. Висновок: чуттєво-емоційна вихованість людини грає
надзвичайну роль у здійсненні нею тієї чи іншої діяльності. Від емоційно-
чуттєвої вихованості людини залежить, щó людина в своєму житті ро-
бить, наскільки якісно вона намагається це робити і яке задоволення вона
від цього одержує.
4. ОСВІЧЕНІСТЬ. Для правильного, більш якісного виконання будь-
якої діяльності людини треба спиратися на досвід і знання, які вже на-
копичило людство відносно цієї чи подібної діяльності, тобто людині по-
трібні знання попередніх поколінь. Висновок: успішне виконання тієї чи
іншої діяльності передбачає володіння певним обсягом знань, яке вже на-
копичило людство в даній справі. Якщо людина не має необхідних знань,
то їй треба володіти пізнавальними навичками і вміннями, щоб віднайти
потрібні інформаційні джерела, а потім швидко і якісно здобути за їх до-
помогою потрібні знання, тобто набути потрібної освіти.
Таким чином, підготовка до кожної з 4 сфер життєдіяльності людини
має здійснюватися за 4 напрямками:
Розвиток ФІЗИЧНИЙ 1.
Розвиток ЗАГАЛЬНОПСИХІЧНИЙ 2.
Виховання МОРАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ 3.
Освіта – ОСВІЧЕНІСТЬ 4.
Маючи напрямки, за якими дітей треба готувати до життя – до праці,
до спілкування, до сім’ї, до самовдосконалення, а також напрямки, за яки-
ми слід готувати дітей до зазначених видів життєдіяльності, ми одержу-ємо МАТРИЦЮ (схема 3) або модель обов’язкового (базового) змісту
розвитку, виховання і освіти підростаючих поколінь.
Таким чином, утворюється матриця (модель, схема) особистості, яка
може бути всебічно і гармонійно розвинутою.
Ця матриця чітко визначає 16 груп (схема 3) знань, умінь, навичок,
якостей, установок, переконань, інтересів тощо, які повинні бути сформо-
вані у кожній дитині обов’язково. Назвемо ці 16 клітинок МАТРИЦЕЮ-
МІНІМУМОМ. Слово „мінімум” говорить про те, що в кожну з 16 клі-
тинок слід внести тільки ті особливості людської індивідуальності, які є
обов’язковою ознакою успішної, щасливої людини. Крім того, слово „мі-
німум” вказує на те, що всі ці особливості людської індивідуальності пе-
редбачають мінімально необхідний, але достатній рівень розвитку, тобто
наявність з певною мірою сформованості.
В усіх 16 клітинках мають міститися цілком конкретні „деталі” успіш-
ної особистості, які необхідно і цілком можливо сформувати в умовах но-
вої школи у кожної дитини.
Ці мінімально необхідні складові успішної особистості матимуть:
1. Однозначне визначення і докладну характеристику.

2. Чітку детальну методику діагностики (вимірів) кожної такої
складової.
3. Точно встановлений необхідний рівень сформованості (зрілості,
розвинутості) кожної складової, кожного елементу в усіх 16 клітинках
для кожного вікового етапу розвитку дитини, включно з діагностикою
всіх цих елементів. (Про нову періодизацію розвитку дитини дивіться
нижче).
Все це сьогодні ще не узагальнено сучасною наукою. Наповнити кож-
ну з 16 клітинок цілком конкретним змістом і відразу розробити чітку
методику його діагностики – це робота, яку зможе виконати велика група
найрізноманітніших фахівців, насамперед вчених, дослідників з тих га-
лузей науки, які займаються людиною. Працюючи у груповому та інди-
відуальному режимі ці фахівці зможуть чітко і конкретно заповнити всі
16 клітинок матриці-мінімуму, а також розробити увесь обсяг необхідних
діагностик. Зібрані ж групи вчених і фахівців мають напрацювати чіткі
механізми вияву, констатації, фіксації, вимірів усіх особливостей дитини,
передбачених у 16 клітинках-модулях.
Очевидно, що в тій чи іншій клітинці може знаходитися різна кіль-
кість окремих елементів. Такі елементи можуть бути цілком самостійни-
ми або зв’язаними між собою.
Деякі елементи матимуть чітку і цілком конкретну характеристику.
Очевидно, такі елементи будуть просто і швидко діагностуватися. На-
приклад, в клітинці А2 („праця” + „ загальнопсихічний”) напевно буде
такий елемент, як „Стійкість уваги”, який дуже легко і швидко діагносту-
ється. І рівень його сформованості у дітей може мати конкретне цифрове
значення.
У той же час будуть елементи, діагностика яких потребуватиме досить
складної і тривалої процедури за участю значної кількості різноманітних
незалежних „експертів”, тобто людей, які знають дану конкретну дитину
різнобічно і за різних обставин. І діагностичний висновок у такому ви-
падку матиме, імовірно, форму опису. Наприклад, до клітинки Б3 („спіл-
кування” + „морально-емоційне”), можливо, буде внесено „Установка на
спілкування як на радість”, або „Ставлення до спілкування як до засобу
творити добро людям”, або „Прагнення передавати і одержувати інфор-
мацію”. Сама характеристика сутності таких елементів, очевидно, матиме
розлогий опис, а також досить складний процес з’ясування рівня сформо-
ваності подібного елементу у тієї чи іншої дитини.

У з’ясуванні змісту матриць-мінімумів важлива роль належатиме пе-
рехресному аналізу (схеми 4 і 5). Різнобічний аналіз взаємовпливів 8 на-
прямків (4+4) розвитку, виховання і освіти дітей дозволить фахівцям більш
точно визначити роль і місце кожного елементу в матриці-мінімумі.
А Б В 1 2 3
Г А Г Б Г В Г 4 1 4 2 4 3 4
В А В Б В 3 1 3 2 3
Б А Б Схема 4 2 1 2 Схема 5
А. Праця
Б. Спілкування
В. Сім’я
Г. САМОВДОСКОНАЛЕННЯ
1. Фізичний
2. Загальнопсихічний
3. Морально-емоційне
4. Освіченість

Категория: "Школа,яка змінить світ" | Добавил: nightanja (30.03.2015)
Просмотров: 694 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar